Нітроамофоска - універсальне азотно-фосфорно-калійне добриво

Нітроамофоска ціна, склад, властивості та застосування.

Мінеральні добрива нітрофоска та нітроамофоска широко відомі усім агровиробникам, адже історія їх виробництва розпочалася ще в 60-ті роки минулого століття. Найбільш поширеними і відомими варіантами є марки А добриво 16:16:16 чи нітроамофоска 15:15:15, тобто по 16% чи 15% вмісту NPK відповідно, що і являє собою універсальне азотно-фосфорно-калійне добриво. Випускається у вигляді гранул, розміром в середньому по 4 мм, блідо-рожевого чи світло-сірого кольору. Із цікавого - на забарвлення добрива, в більшості випадків, впливає калійна сировина.

У минулому, коли вартість  добрив була невеликою, аграрії мали можливість застосовувати значні норми внесення нітроамофоски - до 500 кг на  1 га. Це компенсувало такий можливий недолік як недостатня розчинність гранул у ґрунті, а відповідно і доступність елементів живлення рослинам. Доступність елементів живлення, в свою чергу, залежить від технології виробництва, переробки та очистки фосфорної сировини. Для розуміння цих процесів, схематично розглянемо технології виробництва нітрофоски та нітроамофоски, щоб виділити відмінності даних добрив.

Виробництво нітрофоски

Виробництво нітрофоски виконують шляхом розкладання природніх фосфатів за допомогою 47-57%-му розчину нітратної кислоти (застосовують і інші розчинники, наприклад, сірчану кислоту, але в такому випадку утворюється залишок у вигляді гіпсу, який важко відділити).

Існує декілька схем отримання нітрофоски, які відрізняються методами видалення або зв’язування надлишку кальцію, який міститься в розчині оброблених фосфатів нітратною кислотою. Але головною умовою  є те, що відношення СаО до Р2О5 у розчині має бути меншим ніж 0,79 (вище даного значення утворюється дикальцій-фосфат), щоб частину вільної Н3РО4 в подальшому зв’язати NH3 для формування (NH4)3PO4, в якому Р2О5 знаходиться у водорозчинній формі. Далі, за одним із методів, відділяють надлишок HNO3 і Ca(NO3)2, шляхом виморожування, де при температурі -5 – -10 ºC утворюються кристали Ca(NO3)2∙4Н2О, які відділяються центрифугуванням. Маточний розчин нейтралізують  аміаком (NH3).

Після нейтралізації до пульпи амофосу додають калій хлористий або сульфат калію та гранулюють. Залежно від походження калійної сировини отримують хлоровмісні або безхлорні добрива. А співвідношення діючих речовин можна регулювати додаванням певної кількості азотної кислоти та солей калію.

Якість добрива має бути підтверджена відповідним сертифікатом вмісту та розчинності діючих речовин, що характеризує його якість та ефективну дію на с\г культури.  Нітрофоска найкраще підходить для застосування в основний обробіток, особливо на кислих ґрунтах, оскільки містить значну кількість цитратрозчинного фосфору.

Виробництво добрива нітроамофоски

Процес виробництва добрива нітроамофоски базується на нейтралізації азотної і фосфорної кислот аміаком, без взаємодії залишків природних фосфатів, з додаванням солей калію, як і у виробництві нітрофоски.

В результаті, на відміну від нітрофоски, отримують більш якісний продукт з мінімальною кількістю важкорозчинних (баластних) сполук. Розчинність у воді: вміст водорозчинних фосфатів амонійної форми знаходиться в межах 90-95%,  а вміст азотної частини - переважають амонійні форми. Дане добриво містить водорозчинні, легкозасвоювані сполуки азоту, фосфору та калію, найкраще підходить для припосівного та передпосівного внесення, також буде ефективним на ґрунтах з лужною реакцією.

Нітроамофоска - склад та властивості:

• Містить три необхідних макроелементи – азот, фосфор і калій, в одній гранулі, зазвичай, в рівному співвідношенні;
• Елементи живлення, що входять до складу добрива, мають високу доступність для  рослин;
• Має високу сипучість та не злежується за правильного зберігання;
• Підходить для використання під усі с\г культури.

Скільки застосовувати?

Нітрофоска та нітроамофоска хоч і схожі на перший погляд, але вони відрізняються за своїми властивостями. Їх ефективність залежить від  ґрунтово-кліматичних умов та потреби у живленні с\г культур по фазах розвитку, що в свою чергу впливає на спосіб та час застосування. Більшість агровиробників використовують мінеральне добриво нітроамофоску в нормі 100-300 кг/га під більшість польових с\г культур. Коли вносити - як при посіві, так і в основне внесення. Для садових культур (виноград, малина, лохина, яблуня, груша, черешня) ця норма може коливатись від 200 і до 600 кг/га.

Існує проблема, коли вносять підвищені дози добрива з розрахунку забезпечити рослини елементами NPK в рівній кількості, але це не завжди враховує потребу самих рослин. Даний підхід несе в собі як позитивні, так і негативні фактори. Адже постійне застосування «стандартних» формул 15:15:15, 16:16:16, 17:17:17, без врахування аналізу ґрунту створюють дисбаланс елементів живлення, де надлишок одного елемента перешкоджатиме надходженню іншого. Це також призводить до створення додаткових витрат, оскільки кожний елемент живлення, з яких складається добриво має собівартість, тому постає питання в доцільності використання певних елементів живлення в «стандартних» пропорціях.